Довіра до медіа –
це те, про що зараз говориться із значною іронією в голосі, причому немає
різниці чи лунає це від читача газети «Вечірній Новояворівськ», чи від глядача
телеканалу «ВВС». Навряд чи про це мріяли ті, хто стояв в перших рядах під час
медіа революції. Напевно, що їх мрія полягала у створенні деякого нового
продукту, який би змінив життя кожного і приніс би користь людям. Ну і,
звичайно, приніс би червоний Ферарі та банківську картку, яка вміщує в собі не
один нуль поруч із одиницею.
Світ кіно
подарував нам не один фільм, який демонструє маніпулятивні можливості ЗМІ. Від
найбільш глобальних афер до мінімальних обманів у газетах. Ми спробували
скласти рейтинг стрічок про найбільші медіа афери, як реальні, так і повні
режисерські фантазії, які можуть колись і перетворитися на реальність.
10. П’ята влада
(2013)
Невигадана
історія Джуліана Асанжа та його «WikiLeaks’a», який став справжнім переворотом у громадській
журналістиці. Яка ціна інформації сьогодні? Скільки людських життів може
забрати оприлюднення секретних документів? І чи потрібно знімати для соціуму
гриф секретності?
9. Прочисти мозок (2007)
Повна фантазія
про телешоу «Хто отримає супер-дитину?». Можливості маніпуляції реаліті-шоу,
яке привертає увагу кожної домогосподарки. Хитросплетіння новин та реаліті
створює таку картину реальності, що у цій картині кожний відчуває себе головною
деталлю механізму, не розуміючи, що насправді лише один з тисячі шурупів.8. Афера Стівена Гласа (2003)
Це реальна
історія молодого журналіста, який не дивлячись на те, що працював у таких культових
американських виданнях як «The Rolling Stone» та «The New Republic», не стримався від підтасування фактів. Історія
про те, як талановитий журналіст сказав «До побачення!» своїй кар’єрі через
занадто бурхливу фантазію.
7. Доброй ночі та удачі (2005)
Тележурналіст
Едвард Мароу розв’язав
справжню війну проти сенатора Джозефа Маккарті. Політик не залишився осторонь,
вступивши у цю війну і звинувативши Мароу у симпатії до комуністів. Хто
виявиться сильнішим: журналіст зі своєю правдою чи посадовець із владою?
6. Плітка (2000)
Група
студентів-журналістів у якості експерименту, після прослуханої лекції про жовту
пресу, запускає плітку про одну дівчину, яка на вечірці перебрала зайвого.
Плітка так швидко облітає навколо студентського містечка і вже виходить на
рівень міста. Навіть сама дівчина вже вірить, що це правда і подає до суду на
своїх уявних кривдників.
5. Тут палять!
(2005)
Ніку Нейлору
працюється нелегко – його задача доводити всім що паління корисне, не дивлячись
на усі «Мінздрав прєдупрєждаєт» та постійні напади борців проти паління. Він
професіонал і виконує свою роботу на відмінно, змушуючи людей сумніватися: а чи
дійсно паління настільки шкідливе? Найцікавіше, що сам він це заняття корисним
не вважає.
4. Вся
президентська рать (1976)
Уотергейт. При
цьому слові і до сьогодні прокидається від сну кожен мешканець Білого Дому і
біжить вмикати світло і перевіряти за картинами чи не підставив хтось «жучок». «Вашингтон
пост» та її журналісти змогли продемонструвати усьому світу «брудну білизну»
Ніксона і «газетний матеріал сторіччя» змінив усю політику США: дипломатів,
сенатрів і, звичайно, президента.
3. Народ проти Ларі Флінта (1996)
Ларі Флінт –
редактор культового «Hustler’а», який вже довгий час змагається із
визнаним лідером чоловічого глянцу «Playboy» за першість.
Проте революційний Флінт, на відміну від більш традиційного Хефнера, кинув
суспільству не просто виклик, а провокаційний виклик, провертаючи одна за одною
афери для продовження існування журналу. Суспільство так і не простило Ларі
його бунтівні погляди…2. Плутовство (1997)
Не знаєте як
приховати скандал? Спробуйте вигадати власну війну і показати її у прямому
ефірі! Навіть, здавалося б, у жанрі комедії можна побачити дійсно можливий
варіант розвитку подій. Оригінальна назва «Хвіст мотиляє собакою» відкриває
повністю усю сутність і всю реальність сьогоденної сили ЗМІ.
1. Життя Девіда Гейла (2003)
Випадок, коли не
журналісти маніпулювали читачами, а герой публікації, заради своєї мети, пішов
на аферу, налаштувавши проти себе весь світ та усі ЗМІ. Три дні, одне інтерв’ю,
людські принципи та лише одна людина, яка не повірили водоспадам інформації і
спробувала дізнатися правду.
